Типи датчиків
Бінарні датчики — це датчики, вихідний сигнал яких може бути тільки у двох
альтернативних станах, наприклад увімкнено-вимкнено. До бінарних датчиків належать
датчики положення. Як датчики положення використовуються різного роду вимикачі.
Одним з видів датчиків положення є так звані кінцеві вимикачі, які призначені
для фіксації меж робочого ходу виконавчих пристроїв.
Імпульсні датчики мають вихідний сигнал у вигляді імпульсів.
Найбільшого поширення набули імпульсні датчики кутового переміщення вала і
положення (позиції) вала. Перетворення кутового переміщення в кількість
імпульсів може ґрунтуватися на таких фізичних принципах: відбивання і
переривання світлового потоку (фотоелектричні імпульсні датчики),
стрибкоподібна зміна взаємної індуктивності (індуктивні імпульсні датчики) або
взаємної ємності (ємнісні імпульсні датчики) тощо. Недоліком імпульсних
датчиків є великі похибки під час перебою в роботі і пропуск одного або кількох
імпульсів.
Цифрові датчики перетворюють вхідну фізичну величину (здебільшого це кутове чи лінійне
переміщення) у код, тобто в одному пристрої суміщено чутливий елемент і
аналого-цифровий перетворювач. Для аналого-цифрового перетворення кутового чи
лінійного переміщення використовують ряд паралельних чи концентричних доріжок,
кожна з яких поділена на однакові ділянки. Властивості двох сусідніх ділянок
кожної доріжки різко відрізняються одна від одної, наприклад:
прозора-непрозора, намагнічена-ненамагнічена, провідна-непровідна тощо. На
кожну доріжку встановлено чутливий елемент, що фіксує, яка саме ділянка
знаходиться у даному положенні. Сукупність вихідних сигналів чутливих елементів
є кодом кутового чи лінійного переміщення відносно початкового положення.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Що називають бінарним датчиком?
2. Чим характерні імпульсні датчики?
3.
Який є недолік у імпульсних датчиків?
Немає коментарів:
Дописати коментар